Блог майбутнього вихователя ЗДО Романенко Євгенії: Методика фізичного виховання

Фізичне виховання дитини в умовах установ для дітей раннього і дошкільного віку є важливим і відповідальним завданням суспільного виховання, тому що всі діти, починаючи з самого раннього віку, повинні рости здоровими, міцними, гармонійно розвиненими і щоб вони добре вчилися. Саме в дошкільному дитинстві формується здоров'я, загальна витривалість, працездатність, активна життєдіяльність та ін якості, необхідні для всебічного гармонійного розвитку особистості. Цей вік найбільш сприятливий для загартовування організму, оволодіння елементарними життєво необхідними руховими вміннями та навичками.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

1. Абсолютна сила - здатність людини долати якнайбільший опір або протидіяти йому в довільному м'язовому напруженні.

2. Активна гнучкість - здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою в суглобах за рахунок власних м'язових зусиль.

3. Активні форми туризму - це прогулянки, поїздки, подорожі,у яких поєднується відпочинок з елементами спорту(орієнтування на місцевості, виконання спортивних засобівпересування, альпінізм) та пізнавально-прикладними задачами.

4. Амплітуда - це розмах руху, величина якого визначається в кутових градусах, лінійних мірах або за домовленістю.

5. Ациклічні вправи - це такі, при виконанні яких спортсмен знаходиться по їх завершенні в іншому положенні, що виключає можливість багаторазового цілісного їх повторення.

6. Вибухова сила - здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час.

7. Визначальна ланка техніки - це найважливіша частина способу техніки вирішення рухового завдання.

8. Відносна сила - це кількість абсолютної сили людини, що припадає на кілограм маси її тіла.

9. Відпочинок - процес відновлення, надвідновлення організму після навантаження.

10. Відчуття ритму - це здатність точно відтворювати і спрямовано управляти швидкісно-силовими і просторово-часовими параметрами рухів.

11. Гнучкість - здатність людини виконувати рухи з максимальною амплітудою в суглобах.

12. Деталі техніки - це другорядні особливості рухової дії, які не порушують її основного механізму.

13. Дозування навантаження - це зміна його обсягу та інтенсивності.

14. Елементарні способи управління - це шикування і перешикування для спільних дій, показу і виконання вправ; перехід від одного місця занять до іншого; розпорядження для виконання окремих завдань щодо обслуговування занять; індивідуальні завдання під час засвоєння вправ і виховання фізичних якостей тощо.

15. Еталонна техніка - це теоретично розроблена і науково обґрунтована техніка фізичних вправ.

16. Загальна витривалість - здатність людини тривалий час виконувати м'язову роботу помірної інтенсивності за участю переважної більшості скелетних м'язів.

17. Загальна щільність - це відношення суми раціонально затраченого часу до тривалості уроку помноженої на 100%.

18. Змагальний метод - комплексний метод виховання та тестування всіх різновидів здібностей людини, що проявляються у співставленні сил в умовах упорядкованого суперництва, боротьби за першість або високі досягнення.

19. Зміст уроку - складне явище, певний набір фізичних вправ і пов'язаних з ними знань, діяльність учнів і робота вчителя, а також результати - наслідок цієї роботи.

20. Ігровий метод - комплексний метод виховання фізичних здібностей в ускладнених умовах швидкої зміни ситуацій.

21. Індивідуальна техніка - це еталонна техніка, яка пристосована до особливостей фізичного розвитку та психомоторних якостей даного спортсмена.

22. Індивідуальні помилки – це помилки, які виникають на основі індивідуальних особливостей учнів.

23. Інструктування - це система рекомендацій і вказівок, які розкривають порядок і спосіб досягнення мети, вирішення завдань.

24. Інтенсивність навантаження - це кількість виконаної роботи за одиницю часу.

25. Інтервальний метод - повторне виконання вправ черезсталі інтервали відновлення, котрі можуть бути ординарними,екстремальними або жорсткими, від чого і залежить спрямованістьтренування.

26. Класифікаційні змагання - це змагання, які проводяться згідно зі спортивною класифікацією і правилами змагань, вимагають тривалої, послідовної роботи.

27. Класифікація фізичних вправ - розподіл їх на взаємопов'язані групи за спільними ознаками.

28. Коловий метод - серійне повторення вправ, об'єднаних у комплекс за визначеною схемою, які виконуються у порядку послідовної зміни "станцій" (навантаження та спрямованість регулюються тривалістю, інтенсивністю роботи та відпочинку, а також підбором необхідних вправ).

Існує декілька варіантів методу:

колове тренування за методом інтервальної вправи зжорсткими паузами відпочинку (силова, швидкісна та швидкісно-силова витривалість);
колове тренування за методом інтервальної вправи зординарними паузами відпочинку (силові та швидкісні здібності).
колове тренування за методом тривалої безперервноївправи (загальна витривалість);

29. Комплексний урок - це цілісне, логічно завершене заняття, яке в системі зв'язане з попередніми і наступними уроками, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання в чотирьох напрямах: засвоєння знань, оволодіння руховими діями, виховання вмінь самостійно займатись, удосконалення фізичних якостей.

30. Координаційна витривалість - здатність людини тривалий час виконувати складно координаційні вправи без порушення ритму їх виконання, рівноваги та взаємо узгодженості.

31. Мета навчання в школі - підготовка всіх учнів до самостійного життя, праці, формування в них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами, зміцнювати здоров'я і підтримувати належний рівень фізичної підготовки протягом всього життя.

32. Метод регламентовано-конструктивної вправи - вивчення вправ за частинами, а потім з'єднання їх у цілісний рух чи комбінацію (вивчаються складні вправи та їх комбінації).

33. Метод цілісної вправи - вправи вивчаються в цілому з вибірковим вичленуванням деталей (вивчаються прості вправи або ті, що не розчленовуються на деталі).

34. Методи - це способи взаємної діяльності учня і вчителя, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

35. Методи суворо регламентованих вправ –це методи, при використанні яких діяльність учнів організовується та регулюється з найбільшою регламентацією, що виражається у: жорстко організованій програмі рухів (склад рухів, порядок їх повторень, зміни, зв'язки); нормуванні навантаження та повному керуванні його динамікою у процесі вправ, а також у суворо встановленому порядку чергування навантажень з відпочинком; використанні визначених зовнішніх умов, що полегшують точне керування діями учнів.

36. Методика - спеціально упорядкована сукупність методів, методичних прийомів, засобів та форм навчання.

37. Методика вдосконалення фізичних якостей - це раціональне застосування відповідних фізичних вправ та адекватних методів їх виконання з метою ефективного вирішення конкретного педагогічного завдання в окремому занятті та системі занять.

38. Методика фізичного виховання - спеціальна галузь педагогіки, яка упорядкована сукупністю методів, методичних прийомів, засобів і форм фізичного виховання.

39. Методичні прийоми - це шляхи реалізації методів у конкретних випадках і умовах процесу фізичного виховання.

40. Моторна (рухова) щільність - це відношення суми часу затраченого на виконання фізичних вправ до тривалості уроку помноженої на 100%.

41. Негативний перенос - це така взаємодія навичок, при якій раніше утворена навичка ускладнює процес формування наступної.

42. Некласифікаційні змагання - це змагання, програма яких певним чином відхиляється від класифікації і під час їх проведення допускаються передбачені програмою порушення правил змагань.

43. Обсяг навантаження - визначається тривалістю виконаної роботи та загальною кількістю вправ, виконаних на занятті.

44. Оздоровчі сили природи - це сонячна радіація тавластивості повітря і водного середовища, які підвищують ефективність процесу фізичного виховання.

45. Основа техніки рухів - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які, безумовно, необхідні для вирішення рухового завдання у певний спосіб.

46. Пасивна гнучкість - здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою в суглобах за допомогою зовнішніх впливів (партнер, прилад, обтяження тощо).

47. Педагогічний контроль - здійснюється спеціалістом із використанням тих засобів і методів, які він може кваліфіковано застосовувати, його основними складовими частинами є: система факторів впливу на учнів; контроль стану учнів до і після впливу на них; оцінка ефекту впливу.

48. Перемінний метод або "фартлек" (гра швидкостей) - вправавиконується тривалий час з істотними змінами інтенсивності(більш жорсткий метод виховання загальної витривалості).

49. Планування - це складання теоретично і методично обґрунтованої документації, що формує систему навчання і виховання, це проникнення в сутність явищ і закономірностей процесу фізичного виховання.

50. Повторний метод - повторне виконання навантажень з визначеною інтенсивністю, потужністю, швидкістю, величиною обтяжень, кількістю серій, підходів та встановленим рівнем відпочинку в залежності від конкретної мети заняття (вміло застосовуючи компоненти навантаження, даний метод можна використовувати для виховання практично всіх фізичних здібностей).

51. Позитивний перенос - це така взаємодія навичок, при якій раніше утворена навичка полегшує процес утворення наступної навички.

52. Помилка - це відхилення в техніці виконання вправ, яке призводить до значного впливу на кінцевий результат виконання вправи.

53. Принципи фізичного виховання - це позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання.(свідомості й активності, наочності, доступності й індивідуалізації, систематичності, міцності і прогресування).

54. Проста рухова реакція - це здатність якомога швидше відповісти заздалегідь відомою руховою дією на заздалегідь відомий подразник.

55. Реакція вибору - здатність людини якнайшвидше і точніше добирати адекватні відповіді на різноманітні подразники в умовах дефіциту часу та простору.

56. Ритм - відносно правильно організований розподіл зусиль у просторі і часі, або - це послідовна закономірна зміна швидкостей виконання окремих рухів рухової дії.

57. Рівновага - це здатність людини зберігати стійку позу у статичних та динамічних умовах, за наявності опори або без неї.

58. Рівномірний метод - вправа виконується тривалий час без суттєвих змін інтенсивності (використовується для виховання загальної витривалості, підтримки набутого рівня тренованості, адаптації до нових навантажень та для закріплення рухових навичок).

59. Рух - це моторна функція організму, що виражається у зміні положень тіла або окремих його частин.

60. Рухова дія – цілеспрямована система рухів, сформована для вирішення конкретного рухового завдання.

61. Рухова навичка - це здатність виконати рухову дію автоматизовано, акцентуючи увагу на умовах та результаті дії, а не окремих рухах, які входять до її складу.

62. Рухова реакція - здатність людини відповідати окремими рухами або руховими діями на різноманітні подразники.

63. Рухове вміння - це здатність виконати рухову дію (вирішити рухове завдання) при умові концентрації уваги на кожному русі, що входить до складу рухової дії, яку вивчають.

64. Рухове вміння вищого порядку - це вміння використовувати вивчені рухові дії в реальних умовах різних видів діяльності.

65. Самовиховання - це свідома, систематична праця особи над собою, спрямована на формування й удосконалення позитивних та усунення негативних якостей відповідно до вимог суспільства.

66. Самоконтроль - це систематичні самостійні спостереження за зміною стану свого здоров'я, фізичного розвитку та функціональної готовності організму в процесі занять фізичними вправами.

67. Сила - це здатність людини долати опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль.

68. Силова витривалість - здатність людини якомога продуктивніше тривалий час долати помірний зовнішній опір.

69. Система фізичного виховання - це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який включає телеологічні, науково-методичні, програмово-нормативні та організаційні елементи, що забезпечують фізичне виховання громадян.

70. Складна рухова реакція - здатність людини якнайшвидше і точніше реагувати на нестандартні переміщення певного об'єкта (об'єктів) в умовах дефіциту часу та простору.

71. Спеціальна витривалість - здатність людини долати втому, стосовно конкретного виду рухової діяльності (в тому числі виробничої).

72. Спорт - багатогранне суспільне явище, ядром якого є змагальна діяльність та підготовка до неї, безпосередньою метою якої є досягнення найбільш високих результатів, розширення людиною меж своїх можливостей, що реалізується через спеціальну підготовку та систематичну участь у змаганнях, пов'язаних з подоланням труднощів, що постійно зростають.

73. Спортивна техніка - це найбільш раціональний та ефективний спосіб вирішення поставленого рухового завдання.

74. Спостереження та аналіз уроку - це складний процес, який вимагає певних знань, умінь і навичок тримати в полі зору всі сторони І навчально-виховної діяльності. Побачене необхідно одночасно осмислити й оцінити з позицій доцільності рішень у певних обставинах, намітити рекомендації тому, хто проводить урок.

75. Спритність - це складна комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, як її здатність швидко оволодівати складнокоординаційними руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась.

76. Стартове положення - це стан "оперативного спокою", в якому немає зовнішніх рухів, але концентровано втілюється цілеспрямованість до дії.

77. Темп - частота повторення циклів руху або кількість рухів за одиницю часу.

78. Теорія - це система основних ідей в тій чи іншій галузі знань; форма наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і суттєві зв’язки дійсності.

79. Теорія фізичного виховання - складова частина педагогічних наук, яка вивчає фізичне виховання як феномен соціального життя, його мету і завдання на різних етапах розвитку суспільства, його кореляції з іншими науками, способи, методи та форми організації спортивної практики.

80. Техніка фізичних вправ - це ті способи виконання рухової дії, за допомогою яких рухове завдання вирішується з відносно більшою ефективністю.

81. Типові помилки - це помилки, які допускаються більшістю учнів на початку вивчення вправи.

82. Траєкторія руху - це шлях, пройдений тілом від початкового до кінцевого положення і вимірюється в лінійних або кутових одиницях.

83. Урок - це основна форма занять фізичною культурою в школі.

84. Фізична витривалість - здатність людини долати втому у процесі рухової діяльності.

85. Фізична досконалість - історично обумовлений рівень здоров'я, розвиток рухових здібностей людини, що відповідає вимогам військової справи, трудової та інших сфер суспільної діяльності і забезпечує високу дієздатність, нормальний перебіг життєво важливих функцій, довголіття.

86. Фізична культура - частина культури суспільства, що проявляється у створенні, раціональному використанні спеціальних засобів, методів та умов спрямованого фізичного вдосконалення людини.Термін "фізична культура" має й більш вузькі значення: фізична культура особистості (засвоєні людиною знання, вміння та навички на основі використання засобів фізичного виховання, показники розвитку, тощо); фізичною культурою називають предмет у навчальних закладах та інше.

87. Фізична освіта - засвоєння людиною в процесі спеціального навчання системи раціональних способів керування своїми рухами, необхідного в житті фонду рухових умінь, навичок і пов'язаних з ними знань.

88. Фізична підготовка - це організований процес рухової діяльності людини з метою оптимізації розвитку її фізичних якостей.

89. Фізична реабілітація - відновлення частково втрачених функцій організму, внаслідок перенесених травм і захворювань, за допомогою засобів фізичного виховання.

90. Фізична рекреація - ведення активного відпочинку за допомогою різних засобів фізичного виховання.

91. Фізичне виховання - це соціально організований педагогічний процес, спрямований на формування здорового, фізично досконалого, підготовленого, активного, спритного, стійкого підростаючого покоління, на зміцнення здоров'я, всебічний розвиток фізичних та духовних сил, підвищення працездатності, творчого довголіття, продовження життя людей, зайнятих у всіх сферах діяльності суспільства.

92. Фізичне навантаження - певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівня його функціонування для подолання при цьому об'єктивних та суб'єктивних труднощів.

93. Фізичний розвиток - процес становлення, зміни морфофункціональних властивостей організму, фізичних якостей, здібностей, що вдосконалюються під впливом умов існування, виховання протягом індивідуального життя людини та поколінь. У поняття "фізичний розвиток" входять не тільки такі ознаки, як довжина чи маса тіла, окол грудної клітки, а й ті, що характеризують функціонування систем організму, міжсистемних взаємозв'язків, всебічний розвиток рухових якостей та здібностей.

94. Фізичні вправи - рухова активність людини, організована у відповідності до закономірностей фізичного виховання.

95. Фізичні якості - це розвинуті в процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність.

96. Фізкультурний рух - специфічна форма соціального руху з метою підвищення рівня фізичної культури населення; спрямована діяльність державних, громадських організацій, народних мас на розвиток фізичної культури та спорту.

97. Фізкультурний самоконтроль – сукупність операцій самоконтролю (самоспостереження, аналіз і оцінка власного фізичного стану, поведінки, реагування), що здійснюється індивідуально - безпосередньо в процесі занять, у загальному режимі дня, згідно з правилами, прийнятими у сфері фізичної культури.

98. Циклічні вправи - це такі, при завершенні яких спортсмен знаходиться в тому положенні, в якому починав виконувати вправу.

99. Швидкісна витривалість - здатність людини якомога довше виконувати м'язову роботу з біляграничною та граничною інтенсивністю.

100. Швидкісна сила - здатність людини якнайшвидше долати помірний опір.

ПОРАДИ БАТЬКАМ:

«Значення рухової активності дитини у всебічному розвиткові дошкільника»

Рухова активність є природною біологічною потребою дітей, ступінь задоволення якої визначає подальший структурний та функціональний розвиток їх організму. Не випадково Е.А. Аркін вважав значну рухливість малюка «його природною стихією».

Рухи є важливою складовою частиною будь-якого виду діяльності та багатьох психічних процесів. Постійний приток пропріоцептивної імпульсації, яка виникає під час м’язової діяльності, всебічно стимулює розвиток дітей у фізичному, сенсорному та інтелектуальному напрямку.

Оптимальна рухова активність виконує роль своєрідного регулятора росту та розвитку молодого організму, є необхідною умовою для становлення та удосконалення дитини як біологічної істоти та соціального суб’єкта (Н.Т. Лебедєва, А.А. Маркосян, І.В. Муравов та ін.).

Рухи, як писав академік І.П. Павлов, — головне проявлення життя. Діяльність внутрішніх органів спрямована на забезпечення роботи м’язів, а тренування м’язів є одночасно і удосконаленням функції інших органів та систем.

Необхідний обсяг рухової активності дітей є вирішальною гарантією виховання всебічно розвиненого, здорового підростаючого покоління. Як свідчать численні дослідження (О.Г. Аракелян, Н.Ф. Денисенко, Л.В. Карманова, СЯ. Лайзене, Т.І. Осокіна, Й.Й. Рауцкіс, В.А. Шишкіна та ін.), завдяки достатньому обсягу рухової діяльності діти всіх вікових груп мають добре здоров’я, фізичний розвиток та швидше засвоюють фізичні вправи.

Без перебільшення можна стверджувати, що рухи також необхідні для нормального росту та розвитку дитини, як і повноцінне її харчування. Фізичні вправи не тільки розвивають та зміцнюють дитячий організм, попереджують різні захворювання, а також є одним із ефективних засобів лікування та відновлення сил дитини після хвороби.

Діти, які систематично виконують фізичні вправи відрізняються бадьорістю, життєрадісністю, оптимізмом та високою працездатністю як до фізичних, так і до розумових навантажень. При цьому більш висока тренованість підвищує стійкість організму дитини до негативного впливу зовнішнього середовища: підвищення температури, гіпоксії, інфекційної туберкульозної палички та до загального гамма-випромінювання (О.В. Коробков, Л.І. Какурін).

Режим малорухомості (гіподинамії), який пов’язаний з обмеженням м’язової діяльності, призводить до затримки у розвитку організму дитини. При цьому відбувається порушення функцій та структури ряду органів, регуляції обміну речовин та енергії, зменшується опірність організму до захворювань, що негативно позначається на здоров’ї дитини. Зайву вагу дошкільнят за рахунок жировідкладень також можна вважати одним з характерних ознак режиму малорухомості.

Гіподинамія є також однією з причин порушень постави дошкільників. Більш високий відсоток порушень стану опорно-рухового апарата було зафіксовано нами у малорухомих дітей (18% порівняно з 6% у активних дошкільнят).

Рухова активність дитини має певний взаємозв’язок з її фізичним розвитком. Діти більш активні мають кращий фізичний розвиток порівняно з менш активними. Це підтверджується дослідженнями (І.М. Ледовська, Л.В. Карманова, О.Г. Сухарєв та ін.) про те, що між вищезазначеними ознаками є тісний взаємозв’язок. «Вільні висока рухова активність сприяє кращому розвитку, а кращий фізичний розвиток стимулює рухову активність»², — писав К.М. Смирнов.

Вегетативні функції організму дитини та її руховий апарат також тісно пов’язані. Рухи стимулюють різноманітні життєдіяльні процеси, надають позитивний вплив на їх формування. У свою чергу, вегетативні функції забезпечують тканини, внутрішні органи поживними речовинами та киснем. Таким чином, гіподинамія може спричинити не тільки відставання у формуванні моторики дошкільника, а й привести до затримки розвитку його вегетативних функцій.

Гіподинамія створює також несприятливі умови і для інтелектуального розвитку дитини, знижує її розумову працездатність. Дослідження М.М. Кольцової свідчать про те, що прогрес функцій мозку дитини значною мірою визначається прогресом у розвитку рухового аналізатора. Для удосконалення функцій вищої нервової діяльності необхідні не тільки різноманітні впливи зовнішнього середовища (екстрорецепції), а також постійний приплив тонізуючої його пропріоцептивної імпульсації, яка виникає внаслідок моторної діяльності.

Дефіцит фізичної активності негативно впливає на розвиток рухових якостей. У дошкільників в стані гіподинамії зафіксовано низький рівень функціональних можливостей і велику мобільність вегетативних функцій під впливом фізичних навантажень. При цьому спостерігається більш тривалий характер відновлювальних процесів, зниження опору до несприятливих факторів зовнішнього середовища та патогенних мікроорганізмів (Г.В. Сендек, О.Г. Сухарєв та ін.).

Проблема гіподинамії підростаючих поколінь є актуальною для багатьох країн світу. У «Маніфесті про спорт», який схвалено ЮНЕСКО та урядами ряду країн, підкреслюється необхідність дотримання розумних меж інтелектуального виховання і визначення належного місця фізичного виховання, на яке слід виділяти від 1/3 до 1/5 загального навчального часу (залежно від віку дітей). Інакше порушується гармонія їх розвитку.

Одним з важливих факторів росту та розвитку організму дитини є задоволення її органічної потреби в рухах (кінезофілія). Завдяки кінезофілії дитина намагається «Все зробити сама» (М.Р. Могендович). Ступінь кінезофілії має як індивідуальні, так і вікові відмінності. Виникаючи у грудному віці, вона значно підвищується у подальші роки і виявляється у дошкільника в різноманітних іграх, елементах праці, фізичних вправах та постійній потребі в руках у період його неспання.

Однак однієї природної потреби дитини в руках недостатньо, її необхідно спрямовувати у напрямку, який передбачає використання системи фізичних вправ, що різнобічно впливають на її організм. При цьому кінезофілія, яка перетворена у свідому потребу дитини у рухах, дає можливість вирішити важливе завдання фізичного виховання підростаючих поколінь, яке особливої гостроти набуває у наш час, запровадження систематичних занять фізичною культурою у повсякденний побут кожної людини.

Однак рухова активність дошкільнят повинна мати свої межі, оптимальні для кожної вікової групи. Численними дослідженнями (А.В. Коробков, Б.О. Нікітюк, О.Г. Сухарєв та ін.) встановлено, що як недостатня, так і занадто велика рухова активність призводить до негативних змін у стані організму дитини.

Для низької рухової активності (гіпокенезії) характерні недоліки, пов’язані з локомоторикою дитини, порушенням регуляції обмінних процесів та ін. Під впливом режиму занадто рухової активності (гіперкенезії) також ігнорується принцип оптимального фізіологічного навантаження, що може викликати перш за все перенапруження серцево-судинної системи і негативно позначається на розвитку організму дошкільника.

Тому для дитини доступний певний діапазон рівня рухової активності, середина якого є оптимальною для зміцнення здоров’я, а крайні межі виявляються несприятливими. Якщо фізичні навантаження, пов’язані з руховою активністю дитини, виходять за оптимальні межі (гіперкенезія або гіподинамія), вони можуть призвести до негативних змін в організмі, а також до дисгармонії у фізичному розвитку дітей.

На думку О.Г. Сухарєва: «Гігієнічною нормою слід вважати такі величини рухової активності, які повністю задовольняють біологічну потребу у руках, відповідають функціональним можливостям організму, сприяють зміцненню здоров’я дітей, їх сприятливому та гармонійному розвитку у подальшому».³

В основу норми рухової активності може бути покладено принцип оптимальної кількості довільних рухів, які виконуються протягом дня. Другий важливий принцип нормування рухової активності — оптимальність фізичних навантажень відповідно до функціональних можливостей організму, яка сприяє зміцненню здоров’я та всебічному розвитку дошкільників.

«Фізичне виховання дитини в сім’ї»

Фізичне виховання дітей в сім'ї – це цілий комплекс дій з боку батьків, спрямований на формування у малят любов до фізичної активності, навичок заняттями фізичною культурою, інтересу до спорту та здорового способу життя.

Важливо почати процес фізичного виховання дітей в сім'ї з самого раннього віку. Фізичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється засобами, спрямованими на охорону здоров'я дітей (створення гігієнічних умов життя і діяльності, організація раціонального харчування, сну, перебування на свіжому повітрі, а також засобами, покликаними забезпечити активний вплив на організм дитини з метою його фізичного розвитку (загартовуючі процедури, спеціальні фізичні вправи, гігієнічна гімнастика, режим дня).

Одним з найефективніших засобів оздоровлення і фізичного виховання дітей в сім'ї є прогулянки. Такі прогулянки можна організовувати на майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. За сприятливих погодних умов діти повинні бувати на свіжому повітрі щодня не менше 3-4 годин. Активна діяльність на прогулянці (ігри, комплекси ігрових загальнорозвиваючих вправ, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність) загартовують малюків, розвивають рухові навички, а також інші фізичні якості, підвищує життєвий тонус.

Активна діяльність дитини повинна чергуватися з відпочинком для відновлення сил організму, що росте малюка. Адже кожна діяльність вимагає певних зусиль, раціональний розподіл яких впливає на рівень стомлюваності. Результатом недостатнього відпочинку стає перевтома, яке може викликати розлад діяльності нервової системи дитини. Отже, при будь-якому виді активності малюка важливо не перевищувати оптимальний рівень стомлюваності, що дозволяє швидко відновити працездатність дитини після активних дій і тривалих прогулянок на свіжому повітрі.

Організм дитини потребує активної рухової діяльності. Цю його здатність характеризують як «природну стихію» дитини. Фізичне виховання здійснюють, використовуючи спеціально підібрані, методично правильно організовані, керовані педагогом рухи і складні види рухової діяльності - фізичні вправи. Вони відчутно впливають на дитину, розвиваючи її рухові уявлення, увагу, мислення, волю, емоції, спричиняючи позитивні зміни у роботі серцево-судинної, дихальної та інших систем дитячого організму, викликаючи почуття бадьорості, радості. Фізичні вправи як специфічний засіб фізичного виховання дітей в сім'ї надають ефект тільки при їх комплексному використанні з оздоровчими силами природи та гігієнічними факторами.

До фізичних вправ належать гімнастика, ігри рухливі та зі спортивними елементами, спортивні вправи, елементарний туризм. У дитячому садку основними фізичними вправами є гімнастика.

Відповідно до функціональних потреб дитячого організму оптимальні норми рухового режиму в різних організаційних формах протягом дня становлять: влітку - 18 - 20 тис. кроків, восени - 15-16,5 тис., взимку - 16,5-18 тис., весною - 16-17,5 тис. кроків. Протягом дня у рухливі ігри слід вносити певні зміни й ускладнення. Якщо протягом 2-х - 3-х днів підряд нічого не змінювати у проведенні ігор, рухова активність дітей буде знижена на 18-32%. Отже, раціональний руховий режим дітей забезпечується комплексом усіх організаційних форм фізичного виховання.

«Загартування – один з основних засобів зміцнення та збереження здоров’я дитини»

Загартування - основний засіб профілактики простудних захворювань, який підвищує фізичну працездатність людини, знижує рівень захворюваності, зміцнює здоров'я. Це система заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища. Завдяки загартуванню людина може без шкоди для здоров'я переносити холод, спеку, різні зміни атмосферного тиску та вологості повітря.

Загартування здійснюється повітрям, водою, сонячним промінням. Фізична й теплова дія води та повітря, тепловий та біологічний вплив сонячного проміння, якщо правильно їх використовувати, спричиняють позитивні зміни в організмі: прискорюється обмін речовин, покращується робота серця, органів дихання, зміцнюється нервова система.

Загартування повітряними ваннами слід поєднувати з виконанням рухів (ранковою гімнастикою, іграми, ходьбою на лижах тощо), перебуваючи на свіжому повітрі (чи в кімнаті з відчиненою кватиркою) в шортах та футболці або в легкому костюмі у прохолодну чи холодну пору року. Загартування повітрям слід починати за температури повітря +20 °С... +22 °С, поступово знижуючи її, щоб організм призвичаївся.

Загартування водою - це вологі обтирання, полоскання горла та миття ніг холодною водою, обливання, душ, плавання. Починати загартування водою слід з вологого обтирання. Температура води має бути не нижчою за +25 °С... +26 °С, через кожні два дні її знижують приблизно на 1 °С і доводять до +22 °С. Після 30-40 днів щоденного вологого обтирання переходять до обливання. Починають з температури води +30 °С і поступово її знижують до +20 °С. Обтирання й обливання найкраще робити після ранкової зарядки. Це бадьорить, активізує всі сили організму.

Контрастний душ - один з ефективних засобів загартування, у процесі використання якого потоки теплої або гарячої води змінюють потоки прохолодної або холодної води. Так відбувається пристосування нервово-судинного апарату шкіри й підшкірної клітковини до змін температури. Цю процедуру використовують після проведення сеансів повітряних ванн, обтирань.

Прийняття ван найкраще починати за температури води +20°С... +22 °С, а повітря - +24... +25 °С. Спершу перебувають у воді протягом 3-5хв, поступово збільшуючи тривалість процедури до 15 хв.

Розтирання снігом серед ефективних прийомів загартування посідає особливе місце. Його починають дуже обережно після відвідування сауни. Час перебування в сауні необхідно чергувати із прохолодним душем або плаванням у басейні.

Сонячні ванни корисно приймати вранці з 8 до 11 години і з 16 години до кінця денної сонячної активності.

Починати слід із 5 хв перебування на сонці й збільшувати тривалість процедури поступово до 40 хв. Щоб уникнути опіків, необхідно час від часу змінювати положення тіла. Сонячні ванни приймають поблизу відкритих водойм або в затінку, одягнувши на голову білу шапочку з тканини, яка не парить.

Ходіння по землі босоніж, особливо після дощу, по росі, є також дуже ефективним засобом загартування.

Загальні правила загартування

1) Загартовуватися систематично (щоденно й в будь-яку пору року).

2) Знижувати температуру повітря й води, а також збільшувати тривалість кожної процедури поступово.

3) Використовувати всі засоби загартування в комплексі.

4) Враховувати погодні умови (температуру повітря, води, швидкість вітру й таке інше

5) Враховувати індивідуальну реакцію організму на процес загартування.

6) Поєднувати процес загартування з руховою активністю (іграми, плаванням, катанням на лижах, санчатах, ковзанах).

7) Одягатися відповідно до сезонних погодних умов, остерігаючись надмірного перегрівання чи переохолодження організму.

8) Контролювати під час проведення процедур частоту пульсу, глибину дихання, самопочуття взагалі.

Здоров'я людини на 50-70% залежить від способу життя, у поняття "здоровий спосіб життя" входить і загартовування, що, як фактор підвищення опірності, надзвичайно актуально для дітей, підлітків і людей узагалі у зв'язку з ростом числа захворювань.

Загартовування - прекрасний і доступний засіб профілактики захворювань і зміцнення здоров'я. В основі його покладено тренування термоадаптаційних механізмів, в цьому і полягає актуальність процесу загартування.

Загартовування не лікує, а попереджає хворобу, і в цьому його найважливіша профілактична роль. Загартована людина легко переносить не тільки жару і холод, але і різкі зміни зовнішньої температури, що здатні послабити захисні сили організму.

В основі загартування лежить тренування механізмів пристосування до змін температури, рівня вологості, сонячного випромінювання, фізичного навантаження.

Метою роботи є розгляд сутності і механізму загартовування, загальних принципів, правил, форм загартовування, а також вивчення особливостей загартовування.

На необхідність загартовування постійно вказували видатні діячі науки, медицини й освіти у своїх роботах - Н.І. Пірогов, В.М. Бехтерєв, Є.А. Покровський, В.Шишкіна, В.В. Гориневський та інші діячі. Їхні дослідження і наукові праці лежать в основі сучасних уявлень про фізичні впливи процедур, що гартують, на організм. Які у сполученні з фізичними вправами при дотриманні гігієнічних умов і раціонального режиму загартовування складає єдиний процес фізичного виховання.

Загартована людина - це та людина, що свідомо привчила себе переносити холод, спеку й інші несприятливі природні умови, розвивши відповідну здатність організму успішно протистояти їм.

У зв'язку з загартовуванням організму важливо зрозуміти те, що в ньому від природи закладені особливі механізми, що при відповідній активації виробляють стійкість організму до несприятливих природних умов. Але якщо їх не задіяти, то вони так і знаходяться в потенційному, згорнутому стані.

Існують традиційні і нетрадиційні загартувальні процедури, які значно підвищують оздоровчий ефект. Серед традиційних способів виділяють загартування водою, повітрям, повітряні ванни, загартування сонцем тощо.

До нетрадиційних загартувальних заходів належать методи екстремальних впливів: обливання холодною водою, ходіння босоніж по снігу, холодний душ, сон у спальних мішках на веранді, сольові кімнати, ходіння босоніж по вологих килимках, просочених розчином морської солі, йоду, відварами трав, полоскання горла холодною водою з додаванням різноманітних трав тощо.

Тренувати організм треба до швидких і уповільнених, слабких, середніх і сильних холодових впливів. Таке комплексне тренування має досить важливе значення. Інакше виробиться біологічно малодоцільний, жорстоко закріплений стереотип стійкості тільки на вузький діапазон впливів холоду. Ефективність дії процедур, що гартують, значно підвищується, якщо їх сполучити з виконанням спортивних вправ. При цьому важливо намагатися, щоб величина навантажень на організм була також різною.

Головне ж полягає в тому, що загартовування прийнятне для будь-якої людини, тобто їм можуть займатися люди будь-якого віку незалежно від ступеня фізичного розвитку. Але режим загартування організму людини установлює лікар з урахуванням віку, індивідуальних особливостей і стану здоров’я. Загартовування підвищує працездатність і витривалість організму. Процедури, що гартують, нормалізують стан емоційної сфери, роблять людину більш стриманою, урівноваженою, вони додають бадьорість, поліпшують настрій. Як вважають йоги, загартовування приводить до злиття організму з природою.

Абсолютних протипоказань до загартовування немає. Кожна людина повинна загартовуватися все життя. Важливо тільки правильно дозувати гартувальні процедури,особливо в початковому періоді. Його варто починати із самого раннього дитинства і продовжувати протягом усього життя видозмінюючи форми і методи його застосування, в залежності від віку.

Таким чином, загартовування організму - ефективний засіб зміцнення здоров'я людини. Воно підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань, підсилює імунну систему. Систематичне застосування процедур, що гартують, знижує число простудних захворювань у 2-5 разів, а в окремих випадках майже цілком виключає їх.Загартованість оборотна: неможливо загартуватися надовго, "про запас", досягнутий рівень загартованості необхідно постійно підтримувати продовженням процедур, що гартують, інакше він знизиться.

"Значення рухової активності дитини у всебічному розвиткові дошкільника"

"Фізичне виховання дитини в сімї"

"Загартування - один з основних засобів зміцнення та збереження здоровя дитини"

СКАРБНИЧКА:

Фізкультхвилинки

Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо,

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька разів понахилялись.

Їжачок сьогодні в нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам їжачка спіймати.

Прудко їжачок втікає,

Голочками нас шпиляє.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

**********

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

І мурашки потягнулися,

До роботи всі взялися.

Будем дружно присідати,

Мурашок розвеселяти.

Встали- сіли, встали- сіли!

От уже й розвеселили.

З комашками нумо всі

Потанцюємо у росі.

**********

Наш муравлик рано встав - раз –два.

Своє ліжечко прибрав - раз –два.

Тоді став робить зарядку – раз – два.

Кожну вправу по порядку – раз – два.

Спершу лапки розминав

Разів десять присідав.

Порівняв собі він спинку

Піднімаючи травинку.

Потім вгору потягнувся

І до сонечка всміхнувся.

**********

Встаньте , діти, усміхніться,

Землі рідній поклоніться.

І до сонця дотягніться.

Веретенцем покрутіться.

Потанцюйте ,пострибайте,

Рухи дружно повторяйте.

Раз – присядьте, два – присядьте

І за столики сідайте.

**********

Як прекрасно крокувать

На просторах, на просторах,

- Пісню радісну співать

Краще хором, краще хором.

Нам підспівує в лісочках

Птах – пташиночка.

Одна голка, друга голка –

Вже ялиночка.

Круглі очі і муркоче –

Так – це киценька,

Раз словечко, два словечка –

Буде пісенька!

**********

Наші діти дружно встали,

Фізхвилинку розпочали.

Руки гарно розім’яли,

Як Клички по боксували,

Як Шевченко у футболі

Забиваємо ми голи.

Всі, як Бубка ,пострибали

І за столи посідали.

********

Щось стомилась наша спинка

І затерпли пальці.

Встанем, друзі, на хвилинку.

Скачем на скакалці.

Присідаєм і встаємо,

Пальцям працю ми даємо:

В кулачок і з кулачка,

Щоб була рука гнучка.

Трохи шию розім’яли

І за столи посідали.

*********

Стали рівно, мов дуби.

Потім всі знайшли гриби.

Піднялися, мов смереки,

Потягнулися далеко.

Руки ставимо у боки

І скакаєм ,мов сороки .

І прогнулись , мов берізки,

Потім витерли геть слізки.

Всі плечима повели.

Втомлені мов й не були.

*******

Вже і сонечко пригріло,

Вже посунулись сніги.

Де було геть зовсім біло,

Проталин стеляться круги.

Як же вітер, діти, дише?

Як дерева він колише?

Як прогинаються берізки?

Як же чешуть свої кіски?

Як же птахи прилітають?

Як радіють вони й грають?

А тепер присіли й встали.

Втому нашу геть прогнали.

*********

Стали, діти всі охоче.

Кожен з нас здоров’я хочк.

Піднімайте руки вгору,

Сонце сили додасть хворим.

Присідайте до землі,

Будуть сили немалі.

Пострибали всі мерщій,

Хай покинуть втома й лінь.

Нам же далі працювати,

То й здоров’я треба мати.

********

Зупинись навчання час.

Фізкультпауза у нас.

Руки, наче крила в птаха,

Що летить, не знає страху.

Вгору - вниз їх підіймаю

І доверху підлітаю.

А тепер - метелик я,

Рух дає мені життя.

До плечей згорну я руки,

Колові зроблю я рухи.

А голівкою покрутим –

Небезпек не має бути.

Якщо поруч небезпека, -

Геть втікаємо далеко.

*********

Я маленький малючок,

Загорнувсь, мов їжачок,

Потім стану, мов жирафа,

Дотягнувся аж до шафи.

Пострибаю, мов зайча,

Політаю, мов грача,

Як берізка,погойдаюсь,

Відпочити постараюсь.

**********

Вийшли друзі всі на грядку

Й почали фізкультзарядку.

Гуп–гуп, гуп –гуп.

Взяв дід ріпку за чуб,

Баба діда за сорочку,

Упираються ногами,

Тягнуть ріпку руками.

Промучились увесь день,

А вона сидить, мов пень.

А ви,діти не сидіть,

Вирвать ріпку поможіть…

**********

Супчик з вами ми варили,

Трохи спинки притомили.

Вправо пальці позгинали,

Кулачки порозминали,

До плечей поставим руки,

Колові ми зробим рухи.

Потім ставим руки в боки,

Повертілись , мов сороки.

А тоді ще два підскоки.

І зробили чіткі кроки.

Вдихнули всі на повні груди-

Далі ми навчатись будем.

**********

Діти плескали в долоньки.

Всі синочки ми і доньки.

Ніжками затупотіли,

Потім весело присіли.

Віяв вітер тут і там.

Ти в гурті тепер не сам.

Ми за руки всі взялися.

Піднялись і потяглися.

Спину добре всі прогнули

І про втому всі забули.

**********

Слон слоняток на полянку

На зарядку вивів зранку.

Всім сказав: - Шикуйтесь, струнко!

Сам присів й піднявся хутко.

Слоненята повторили: -

Встали – сіли, встали – сіли.

Слоненята роблять вправи:

Ногу вліво, ногу вправо.

Нахилились, піднялись,

Потім добре потяглись.

Слоненятка відпочили

На місця всі дружно сіли.

Рухливі ігри

МИ ВЕСЕЛІ ДІТИ

Мета: удосконалювати навички ритмічної ходьби й бігу; виховувати рішучість та орієнтування у просторі.

Хід гри

Діти утворюють коло, тримаючись за руки. Один учасник стає в його центрі — це «ловець». Діти ходять по колу, промовляючи:

Ми веселі дошкільнята, любим бігати й гуляти,

Ану, спробуй нас догнати, раз, два, три — лови!

На слово «Лови!» діти розбігаються по майданчику (залу), а «ловець» намагається їх упіймати. Якщо буде упіймано двох- трьох дітей (за умовою), гра закінчується. На слова вихователя «Усі в коло!» діти шикуються в коло, і гра продовжується з ін¬шим «ловцем».

Методичні поради. Упійманим вважається той, до кого доторк¬нувся рукою «ловець». Упіймана дитина не може бути «ловцем». Якщо «ловець» довго не може нікого впіймати, його замінюють іншим.

БІЖІТЬ ДО МЕНЕ

Мета: удосконалювати вміння виконувати рух за сигналом і біг по прямій;учити орієнтуватися у просторі; виховувати уважність.

Хід гри

Діти шикуються в шеренгу за 8—10 м від вихователя. Піс¬ля слів «Діти, біжіть до мене!» вони виконують дію, а дорослий зустрічає їх із розпростертими руками й говорить: «Прибігли! А тепер біжіть назад!» Учасники біжать на своє місце. Гра повто¬рюється.

Методичні поради. На початку року гру можна проводити з підгрупою (6—8 дітей). Для того щоб зацікавити дітей, мож¬на сказати: «Прибігли. Скажіть, що в мене в руках?», показую¬чи будь-яку іграшку.

ХТО ПОКЛИКАВ?

Мета: виховувати уважність і витримку.

Хід гри

Гравці стоять або сидять у колі. Одна дитина стає або сідає на стілець у центрі кола й заплющує очі. Вихователь, не назива¬ючи імені дитини, вказує рукою на будь-кого з дітей, які сидять за спиною відгадувача. Той, на кого вказали, встає і голосно на¬зиває ім’я дитини, яка сидить у середині кола й намагається впіз¬нати голос товариша. Якщо голос відгадано, дитина розплющує очі, і вони міняються місцями. Якщо ні — вихователь пропонує відгадувачу не розплющувати очей, а ще раз послухати. Називати може та сама дитина або інша, за вказівкою вихователя.

Після того як зміняється двоє-троє дітей, вихователь пропо¬нує всім побігати по залу (майданчику). За сигналом вихователя «Шикуйтесь у коло!» діти займають свої місця.

Методичні поради. Відгадувач не розплющує очей доти, доки не вгадає, хто покликав. Діти повинні додержуватись повної тиші.

ЗНАЙДИ СОБІ ПАРУ

Мета: удосконалювати навички ходьби й бігу;

виховувати уважність і вміння орієнтуватися у просторі.

Хід гри

Діти стають парами хто з ким хоче. За умовним сигналом ви¬хователя (один удар у бубон, свисток) гравці розходяться або роз¬бігаються по залу (майданчику). За другим сигналом (два удари в бубон або слова «Знайди собі пару») діти стають парами й під удари у бубон ідуть по залу (майданчику). Після цього за умов¬ним сигналом знову розбігаються врозтіч і на слова «Знайди собі пару» поспішають стати парами так, як стояли на початку гри. Тому, хто довго шукає пару, діти промовляють: «Олю, Олю (на¬зивають ім’я дитини), поспішай, швидше пару вибирай!»

Методичні поради. Діти стають парами й розбігаються лише за сигналом. При кожному повторенні гри пари міняються. Сте¬жити за тим, щоб діти використовували всю площу залу (майдан¬чика), не штовхали одне одного і швидко ставали парами.

ХТО ВИЙШОВ?

Мета: розвивати зорову пам’ять; виховувати витримку, чесність.

Хід гри

Діти сидять на стільцях півколом. Вихователь викликає од¬ного з них і пропонує йому запам’ятати чотирьох або п’ятьох дітей, які сидять поруч, а потім вийти з кімнати або відвернутися У цей час один гравець, за вказівкою вихователя, ховається.

Дорослий пропонує: «Відгадай, хто вийшов». Якщо дитина від¬гадала, то вона вибирає будь-кого замість себе, і гра повторюєть¬ся. Якщо не відгадає, вона знову виходить із кімнати, а той, хто ховався, сідає на своє місце. Відгадувач, повернувшись до кімна¬ти, називає ім’я дитини, яка виходила, а тепер повернулася на своє місце.

Гра повторюється.

Методичні поради. Відгадувач повертається до кімнати на сиг¬нал вихователя «Відгадай!» Слід стежити за тим, щоб діти не під¬казували.

ХТО ТИХІШЕ?

Мета: учити ходити й бігати в одному напрямі; виховувати уважність та орієнтування в просторі.

Хід гри

Діти сидять на стільчиках або лавах в одному кінці майдан¬чика (залу). Дорослий сидить на стільці в центрі та тримає на колінах іграшкового котика. Вихователь говорить: «Котик спить, треба пройти тихо, щоб його не розбудити». Спочатку викликають трьох-чотирьох учасників і говорять: «Подивимося, хто з вас уміє ходити тихо». Діти намагаються пройти повз вихователя якомога тихіше. Коли дорослий промовляє: «Швидше на свої місця», грав¬ці біжать до своїх стільців і сідають.Потім у грі беруть участь усі.

ПІДБІЖІТЬ ДО КВІТКИ, ЯКУ Я НАЗВУ

Мета: удосконалювати ходьбу й біг; виховувати уважність; учити орієнтуватись у просторі.

Хід гри

Дітям роздають по одній квіточці (червоного або жовтого ко¬льору). Вихователь стає в кінці майданчика і тримає в одній руці червону, а в іншій — жовту квітку. Гравці з квітами червоного кольору шикуються в колону напроти червоної квітки, із жовти¬ми квітами — напроти жовтої. Дорослий говорить: «Ідіть гуля¬ти». Діти ходять або бігають по майданчику в різних напрямках.

У цей час вихователь переходить в інший кінець майданчика, ви¬гукнувши: «Раз, два, три — швидше до квітки біжи!», і розво¬дить руки з квітами у сторони. Діти підбігають до квіточок сво¬го кольору. Коли всі учасники займуть місця в колоні, дорослий пропонує підняти квіти вгору й помахати ними.

Гра повторюється.

ПТАШКИ Й КІТ

Мета: удосконалювати навички ходьби й бігу, виховувати спостережливість і кмітливість.

Хід гри

Діти-«пташки» стоять у великому колі, в центрі якого на стільчику сидить «кіт» та удає, що спить.

Вихователь промовляє:

Білий котик спить на лаві Серед нашого двора.

Прилетіли пташенята Та як крикнуть раптом...

Учасники, взявшись за руки і ступаючи дрібним повіль¬ним ритмічним кроком, разом із вихователем звужують коло. Вони дружно промовляють: «Кар!» Кіт прокидається і кричить «Няв!» Діти-«пташки» розбігаються, а «кіт» ловить їх. Гру повторюють з іншим «котом».

Методичні поради. «Кіт» не розплющує очей, доки не почує «Кар!»- Упійманими вважають тих, до кого «кіт» доторкнувся рукою. Гравець, якого впіймали, не може бути «котом».

КРОЛИКИ

Мета: удосконалювати вміння пролізати в обруч, підлізати під дугу і стрибати на обох ногах; виховувати уважність; розвивати орієнтування в просторі.

Хід гри

Із-поміж дітей обирають «сторожа», а всі інші учасники — «кролики», які стоять по двоє-троє в «клітках» (біля обручів, прив’язаних до стояків, або дуг) в одному кінці залу (майданчи¬ка). В іншому кінці ставлять стілець («будинок сторожа»). «Сто¬рож» промовляє (спочатку — за допомогою вихователя):

Швидко дверці в клітках відкриваю,

Кроликів на: зелений лужок випускаю.

«Кролики» пролізають в обручі або підлазять під дуги, почи¬нають бігати і стрибати. Через деякий час, після слів «сторожа» «Кролики, в клітку!» діти біжать на свої місця, пролізаючи в об¬ручі або підлазячи під дуги, і відпочивають, доки «сторож» знову не випустить їх на лужок.

Методичні поради. Гравці виконують пролізання в обруч і під¬лізання під дугу правим або лівим, боком. Рухи мо¬жуть бути різними: присідання (рвуть моркву); стрибки, біг.

ПАСТУХ І СТАДО

Мета: удосконалювати навички ходьбй й бігу врозтіч;

виховувати уважність та орієнтування у просторі.

Хід гри

Зал або майданчик розділяють за допомогою мотузки або на¬кресленої лінії на «кошару» й «лужок». Усі діти зображують ста¬до корів, телят та овець. Обирають «пастуха» й дають йому ріжок і кнут (мотузку).

Вихователь промовляє:

Рано-вранці пастушок Грає гучно у ріжок.

А корівки в лад йому Замукали: «Му-му-му».

На слово «рожок» «пастух» промовляє: «Тру-ру-ру».

Після слів «му-му-му» корівки мукають. «Пастух» виганяє стадо з «кошари» на «луг». «Корівки» ходять по лугу і шукають травичку, телята й вівці бігають, стрибають. Через 1—1,5 хвили¬ни «пастух» заганяє стадо в «кошару».

Методичні поради. Сюжет гри можна змінювати, вводячи до неї «вовка», який ховається за кущами. Коли з’являється «вовк», «корівки», «телята» й «вівці» швидко тікають до «кошари», а «пастух» намагається відігнати його від стада.

ВЛУЧ У КОЛО

Мета: удосконалювати вміння метати торбинки з піском у ціль; розвивати окомір і координацію рухів.

Хід гри

Діти утворюють коло. У його центрі на відстані 2—2,5 м кла¬дуть обруч. У кожного гравця в руці торбинка з піском (масою 100 г). Після команди «Кидай!» діти кидають торбинки правою рукою зверху з-за голови в обруч, намагаючись влучити в ціль. Після цього вони збирають торбинки і стають на свої місця. Ви¬хователь зазначає, чиї торбинки влучили в обруч. Наступний ки¬док учасники виконують лівою рукою.

Методичні поради. Перед початком гри показати, як кидати торбинку в ціль. Відстань від цілі поступово збільшується.

Програмний матеріал з фізичної культури для дітей молодших груп

Стройові вправи

- Шикування в колону по одному , в одну шеренгу.

- Виконання команд: „Шикуйсь!”, „Розійдись!”, „Встати!”, „Сісти!”, „Пішли!”, „Побігли!”, „Зупинились!”.

- Перешикування із шеренги в коло.

- Повороти за орієнтирами.

Ходьба

- Імітаційна ходьба – як мишка, лисичка, ведмедик, котик та ін.

- Ходьба звичайним кроком ( стежити за поставою і правильною координацією рухів) на місці, по колу в колоні, парами взявшись за руки.

- Ходьба із різним положенням рук.

- Ходьба на пальцях , п’ятах , зовнішній і внутрішній стороні стопи, приставним кроком , високо піднімаючи коліно, в повному присіді і т.д.

- Ходьба з переступанням через предмети заввишки.

- Ходьба із зупинками, повертаючись до орієнтирів, переміщення „ змійкою „ ( між предметами на підлозі ) .

- Ходьба в чергуванні з бігом.

Біг

- Біг по колу, по прямій. У різних напрямках.

- Повільний біг зі збереженням правильної постави.

- Різновиди бігу: на пальцях , п’ятах, з високим підніманням колін, широкими кроками, приставними кроками т.д.

- До ганяння предметів, що котяться, про бігання між орієнтирами. Біг з оббіганням предметів, розставлених на однієї лінії.

- Біг у чергуванні з ходьбою. Перехід від швидкого темпу до повільного.

Стрибки

- Імітаційні стрибкові вправи.

- Підстрибування на обох ногах на місці, з просуванням уперед, назад , вліво, вправо.

- Перестрибування з ноги на ногу на місці і в русі, приставним кроком.

- Підстрибування вгору, на місці , із захватом, ударом по підвішених предметах.

- Стрибки з виконанням спортивного інвентарю ( палиці, обручі, тощо ).

- Стрибки у довжину з місця з відштовхуванням обома ногами.

Метання

- Катання м’яча , від інструктора до дитини і назад з різного вихідного положення ; між предметами.

- Кидання і ловля волейбольних м’ячиків з піском (маса 200 г ) правою та лівою руками у вертикальну та горизонтальну ціль.

- Метання кілець з надіванням на стійку , жердину.

- Метання тенісних м’ячів з місця в даль

Загально розвиваючі і корегуючи вправи

- Вихідні положення : основна стійка, стійка ноги нарізно.

- Положення рук: уперед, униз, в сторони, вгору, за голову, на голову, на пояс, за спину, на коліна.

- Рухи голови: повороти голови вліво, вправо, нахили голови вправо, вліво, вперед, назад.

- Рухи рук: уперед, в сторони, в гору, піднімання й опускання плечей, рухи плечей уперед і назад, колові рухи в променево-зап’ястному суглобі, розведення і зведення пальців.

- Рухи тулуба: повороти тулуба вліво, вправо, нахили тулуба вліво, вправо, вперед, назад; повороти тулуба вліво, вправо з положення сидячи на підлозі, нахили тулуба вперед, назад. Вправи з вихідного положення лежачи на спіні руки вздовж тулуба: піднімання голови з одночасним згинанням стоп; поперемінне піднімання ніг; рухи велосипедиста.

Вправи на розвиток просторової орієнтації і точності рухів

- Ходьба до різних орієнтирів.

- Прийняття вихідних положень за словесною інструкцією.

Спеціальні вправи для зміцнення опорно – рухового апарату

- Вправи для розвитку м’язів кистей рук і плечового поясу.

- Вправи для розвитку м’язів спини і живота, зміцнення тулуба.

- Вправи на зміцнення м’язів гомілково-ступневих суглобів та ступні.

- Вправи для розвитку м’язів ніг.

- Вправи для профілактики плоскостопості.

Вправи з предметами

- З гімнастичними палицями. Виконання вправ з різних вихідних положень.

- З обручами. Виконання вправ з різних вихідних положень.

Лазіння

- Повзання по маті, гімнастичній лаві на животі, спині, підтягуючись руками, відштовхуючись ногами.

- Повзання по підлозі, лаві, колоді, в упорі стоячи, на колінах і спираючись кистями рук.

- Лазіння по гімнастичній драбині різноманітними способами.

- Повзання та лазіння через перешкоди.

Рівновага

- Ходьба по накресленому коридору завширшки 20 см.

- Ходьба по канату, дошці, покладених на підлогу.

- Ходьба по гімнастичній лаві з різним положенням рук.

- Стійка на одній нозі, друга зігнута вперед, рука на поясі.

Дихальні вправи.

- Дихальні вправи під час ходьби, бігу, виконання вправ.

- Дихальна гімнастика.

Рухливі ігри

- Ігри для розвитку уваги.

- Ігри з елементами загально – розвиваючих вправ.

- Ігри з елементами бігу, стрибків.

- Ігри з елементами кидання, ловлі, метання.

- Ігри з примовками.

- Естафети.

Програмний матеріал з фізичної культури для дітей середньої групи

Стройові вправи

- Шикування в колону по одному, в одну шеренгу.

- Виконання команд: „Шикуйсь!”, „Розійдись!”, „Ставай!”, „Рівняйсь!”, „Струнко!”, „Кроком руш!”.

- Виконання команд: „Перешикування із шеренги в коло.

- Повороти за орієнтирами.

- Ходьба парами з дотриманням рівняння.

Ходьба

- Ходьба звичайним кроком в строю (стежити за поставою і правильною координацією рухів) на місці, по колу в колоні, парами взявшись за руки, поняття про ходьбу в ногу.

- Тренування ходьби з різним положенням рук.

- Ходьба на пальцях, на п’ятах, на зовнішній і внутрішній стороні стопи, приставними кроками, високо піднімаючи коліна, в повному присіді і т.д.

- Ходьба в повільному і швидкому темпі, ходьба в чергуванні з бігом.

- Ходьба з переступанням через предмети заввишки.

- Ходьба із зупинками, повертаючись до орієнтирів, переміщення „змійкою” (між предметами на підлозі).

- Ходьба зі зміною напряму за орієнтирами і командами інструктора. Удосконалення навичок ходьби з зупинками за слуховим і зоровим сигналом.

Біг

- Біг по колу, по прямій, у різних напрямах.

- Повільний біг зі збереженням правильної постави.

- Різновиди бігу: на пальцях, на п’ятах, з високим підніманням колін, широкими кроками, приставними кроками і т.д.

- До ганяння предметів, що котяться, про бігання між орієнтирами. Біг з оббіганням предметів, розставлених на одній лінії.

- Біг у чергуванні з ходьбою. Перехід від швидкого темпу до повільного.

- Біг з подоланням найпростіших перешкод.

- Біг на відстань 20-30 м.

Стрибки

- Підстрибування на обох ногах на місці, з просуванням у перед, назад, вліво, вправо. Стрибки на місці на обох ногах з рухами рук.

- Стрибки на місці на обох ногах з поворотами на 90”.

- Перестрибування з ноги на ногу на місці і в русі, приставним кроком.

- Стрибки на одній нозі на місці з просуванням у перед, у сторони.

- Підстрибування вгору, на місці, із захватом, ударом по підвішених предметах.

- Стрибки з використанням спортивного інвентарю (палиці, обручі, тощо).

- Стрибки у довжину з місця з відштовхуванням обома ногами. Стрибок у довжину з кроку.

- Стрибки з висоти 30-40 см. з м’яким приземленням.

- Стрибок у висоту з кроку.

Метання

- Кидання і ловля волейбольних м’ячів: кидки м’яча обома руками знизу, від грудей, із-за голови, знизу з відскоком від підлоги і ловля його двома руками, кидки м’яча в гору, об землю і ловля його обома руками з різних вихідних положень (стоячи, сидячи).

- Кидки м’ячів, мішечків з піском (маса 200г.) правою та лівою руками у вертикальну та горизонтальну ціль.

- Метання малого м’яча на відстань.

- Метання кілець з надіванням на стійку, жердину.

- Метання тенісних м’ячів з місця на дальність.

Загально розвиваючі і коригуючи вправи

Основні положення і рухи голови, рук, ніг, тулуба.

- Вихідні положення: основна стійка, стійка ноги нарізно.

- Положення рук: униз, уперед, в сторони, вгору, за голову, на голову, на пояс, за спину. Послідовні рухи руками в різних напрямках за показом інструктора.

- Рухи голови: повороти голови вліво, вправо, нахили голови вправо, вліво, вперед, назад.

- Рухи рук: уперед, в сторони, вгору, піднімання й опускання плечей, рухи плечей уперед і назад, колові рухи в променево-зап’ястному суглобі, розведення і зведення пальців. Згинання і розгинання рук із положень уперед, у сторони.

- Рухи ніг: виставлення прямої ноги на носок уперед, у сторону, назад, піднімання зігнутої ноги уперед, у сторону, піднімання на пальцях, присідання, стрибки на місці на обох ногах. Махи ногами вперед, назад, вліво, вправо. Присідання на двох ногах (на всій ступні та на пальцях).

- Рухи тулуба: повороти тулуба вліво, вправо, нахили тулуба вліво, вправо, вперед, назад, повороти тулуба вліво, вправо, з положення – сидячи на підлозі, нахили тулуба вперед, вліво. Вправи з вихідного положення лежачи на спіні, руки вздовж тулуба: піднімання голови з одночасним згинанням стоп; почергове піднімання ніг (до різних кутів); рухи велосипедиста. Нахили та повороти тулуба в поєднанні з рухами рук і в положеннях руки на потилицю вгору, в сторони

Вправи на розвиток просторової орієнтації і точності рухів

- Рух у колоні зі зміною напрямку за орієнтиром.

- Повороти до орієнтирів без зорового контролю.

- Підкидання м’яча вгору до визначеного орієнтира.

- Виконання вихідних положень за словесною інструкцією.

Спеціальні вправи для зміцнення опорно-рухового апарату

- Вправи для розвитку м’язів кистей рук і плечового поясу.

- Вправи для розвитку м’язів спини і живота, зміцнення тулуба.

- Вправи на зміцнення м’язів гомілково-ступневих суглобів і ступні.

- Вправи для розвитку м’язів ніг.

- Вправи для профілактики плоскостопості.

- Вправи на розслаблення м’язів.

Вправи з предметами

- З гімнастичними палицями. Виконання вправ з різних вихідних положень. Тримання гімнастичної палиці різними способами під час ходьби.

- З обручем. Виконання вправ з різних вихідних положень.

- З м’ячами. Виконання вправ з різних вихідних положень. Перекочування м’яча сидячи, стоячи. Перекладання м’яча з одного місця в друге за орієнтирами. Перекладання м’яча з однієї руки в другу, кидання вгору, удари в підлогу, в стінку, ловля двома руками. Передача м’яча з рук у руки: в шерензі, в колі, в колоні, над головою. Кидок м’ячем в стіну і ловля його обома руками.

- З прапорцями. Виконання вправ з різних вихідних положень. Виконання загально розвиваючих вправ з прапорцями на місці і в русі.

Акробатичні вправи

- Перекати в бік.

- Перекат назад, з упору присівши.

- Перекат вперед, із упору присівши, в положення сидячи в групуванні.

- Вправи для розвитку гнучкості.

Лазіння і перелізання

- Повзання по мату, гімнастичній лаві на животі, спині, підтягуючись руками, відштовхуючись ногами.

- Повзання по підлозі, лаві, колоді, в упорі стоячи на колінах і спираючись кистями рук.

- Лазіння по похилій гімнастичній лаві з переходом на гімнастичну стінку.

- Лазіння по гімнастичній стінці, драбинці, різнойменним та однойменним способами.

- Лазіння та повзання через перешкоди.

Рівновага

- Ходьба по накресленому коридорі завширшки 20 см.

- Ходьба по канату, дошці, покладеннях на підлогу.

- Ходьба по гімнастичній лаві з різним положенням рук, з предметом, з переступанням через предмети. Стійка на одній нозі.

- Ходьба по нахиленій лаві.

- Стійка на одній нозі, друга зігнута вперед, рука на поясі.

Дихальні вправи

- Дихальні вправи під час ходьби, бігу, виконання вправ.

- Узгодженість дихання з різними рухами.

- Зміна глибини і темпу дихання під час виконання загально розвиваючих вправ.

- Дихальна гімнастика.

Рухливі ігри

- Ігри, направленні на корекцію опорно-рухового апарату

- Ігри для розвитку уваги.

- Ігри з елементами загально розвиваючих вправ.

- Ігри з елементами бігу, стрибків.

- Ігри з елементами кидання, ловлі, метання.

- Ігри з примовками.

- Естафети.

Програмний матеріал з фізичної культури для дітей старшої групи

Стройові вправи

- Шикування в шеренгу, колону за інструкцією.

- Виконання команд: „Ставай!”, „Рівняйсь!”, „Струнко!”, „Вільно”, „Кроком руш!”. Рахування по порядку, на перший – другий. Перешикування із шеренги в коло.

- Повороти на місці праворуч, ліворуч, кругом.

- Повороти за орієнтирами.

- Ходьба парами з дотриманням рівняння.

Ходьба

- Ходьба звичайним кроком в строю у повільному, середньому і швидкому темпі (стежити за поставою і правильною координацією рухів) на місці, по колу в колоні, парами взявшись за руки, поняття про ходьбу в ногу.

- Тренування ходьби з різним положенням рук.

- Ходьба в повільному і швидкому темпі, ходьба в чергуванні з бігом.

- Ходьба з переступанням через перешкоди.

- Ходьба із зупинками, повертаючись до орієнтирів, переміщення „змійкою” (між предметами на підлозі).

- Ходьба шеренгою з відкритими і закритими очима.

Біг

- Біг по колу, по прямій, у різних напрямах.

- Повільний біг зі збереженням правильної постави.

- Біг у чергуванні з ходьбою. Перехід від швидкого темпу до повільного.

- Біг з подоланням найпростіших перешкод.

- Біг на відстань 20-30 м.

- Повільний біг до 2 хв.

- Високий старт. Біг на швидкість (відстань до 30м.)

- Біг із прискоренням.

Стрибки

- Різновиди стрибкових вправ на місці. Стрибки на місці на обох ногах з рухами рук.

- Стрибки на місці на обох ногах з поворотами на 90”.

- Перестрибування з ноги на ногу на місці і в русі, приставним кроком.

- Стрибки на одній нозі на місці з просуванням у перед, у сторони.

- Підстрибування вгору, на місці, із захватом, ударом по підвішених предметах.

- Стрибки з використанням спортивного інвентарю (палиці, обручі, тощо).

- Стрибки у довжину з місця з відштовхуванням обома ногами. Стрибок у довжину з кроку. Стрибки у довжину з поштовхом однієї ноги з двох-трьох кроків з приземленням на обидві ноги.

- Стрибки з висоти 30-40 см. з м’яким приземленням.

- Стрибок у висоту з кроку.

- Стрибки в глибину з висоти 40-50 см. з поштовхом обох ніг.

- Стрибки з обертанням скакалки вперед.

Метання

- Ловля, передача м’яча різним способом в русі.

- Ведіння м’яча по прямій, по колу, змійкою.

- Кидки м’ячів, мішечків з піском (маса 200г.) правою та лівою руками у вертикальну та горизонтальну ціль.

- Метання малого м’яча на відстань.

- Метання кілець з надіванням на стійку, жердину.

- Метання тенісних м’ячів з місця на дальність.

Загально розвиваючі і коригуючи вправи

Основні положення і рухи голови, рук, ніг, тулуба.

- Вихідні положення: основна стійка, стійка ноги нарізно.

- Рухи голови: повороти голови вліво, вправо, нахили голови вправо, вліво, вперед, назад.

- Поєднання нахилів, поворотів голови із згинанням і розгинанням рук.

- Виконання на пам’ять комбінацій рухів з 4-5 загально розвиваючих вправ.

Вправи на розвиток просторової орієнтації і точності рухів

- Ходьба до різних орієнтирів.

- Повороти праворуч, ліворуч без зорового контролю.

- Ходьба за накресленими на підлозі орієнтирами.

- Прийняття вихідних положень рук із закритими очима за інструкцією.

- Дозування сили удару м’ячем у підлогу з такою умовою, щоб він відскочив на задану висоту: до колін, до пояса, до плеча.

- Ходіння на місці під рахунок інструктора (від 15 до 10 с.).

Спеціальні вправи для зміцнення опорно – рухового апарату

- Вправи для розвитку м’язів кистей рук і плечового поясу.

- Вправи для розвитку м’язів спини і живота, зміцнення тулуба.

- Вправи на зміцнення м’язів гомілково-ступневих суглобів і ступні.

- Вправи для розвитку м’язів ніг.

- Вправи для профілактики плоскостопості.

- Вправи на розслаблення м’язів.

Вправи з предметами

- З гімнастичними палицями. Виконання вправ з різних вихідних положень. Тримання гімнастичної палиці різними способами під час ходьби. Перехвати гімнастичної палиці.

- З обручем. Виконання вправ з різних вихідних положень. Прокачування і ловля обруча, біг за обручем. Прорізання в обруч. Обертання обруча.

- З м’ячами. Виконання вправ з різних вихідних положень. Перекочування м’яча сидячи, стоячи. Перекладання м’яча з одного місця в друге за орієнтирами. Перекладання м’яча з однієї руки в другу, кидання вгору, удари в підлогу, в стінку, ловля двома руками. Кидок м’яча в гору і ловля його під час ходьби. Передача м’яча з рук у руки: в шерензі, в колі, в колоні, над головою. Кидок м’ячем в стіну і ловля його обома руками. Удари м’ячем у підлогу перед собою. Ведення м’яча на місці.

- З набивними м’ячами. Піднімання м’яча вперед, вгору, за голову. Перекочування м’яча в парах. Загально розвиваючи вправи з різних вихідних положень.

- З прапорцями. Виконання вправ з різних вихідних положень. Виконання загально розвиваючих вправ з прапорцями на місці і в русі. Рухи руками з прапорцями під час ходьби. Найпростіші комбінації вивчених рухів на зразок комплексів ранкової зарядки.

Акробатичні вправи

- Перекати в бік.

- Перекат назад, з упору присівши.

- Перекат вперед, із упору присівши, в положення сидячи в групуванні.

- Стійка на лопатках.

- Міст із положення лежачи на спині (з допомогою).

- Вправи для розвитку гнучкості.

Лазіння і перелізання

- Повзання по маті, гімнастичній лаві на животі, спині, підтягуючись руками, відштовхуючись ногами.

- Повзання по підлозі, лаві, колоді, в упорі стоячи на колінах і спираючись кистями рук.

- Лазіння по похилій гімнастичній лаві вгору і вниз з опорою на коліна і, тримаючись руками за край лави, з переходом на гімнастичну стінку.

- Лазіння по гімнастичній стінці, драбинці, різнойменним та однойменним способами.